Віктор Олександрович був гарним ректором, справжнім лідером, наставником та прикладом для студентів. Навчаючись на другому курсі Інституту філології, ми зі студентами почали працювати над проєктом осучаснення казок Василя Сухомлинського. Це був складний, довгий шлях до випуску цілої збірки. Віктор Олександрович підтримував нашу ініціативу, допомагав в організації заходів. І наш випадок не поодинокий, він підтримував усіх студентів. Звістка про його смерть зародила перше питання: "А як же тепер Університет? Що буде далі?" Наш Храм науки і освіти без нього вже не буде таким, як раніше. Світла пам'ять Вам, пане Ректоре 🙏😭
