Співчуття від Костянтина Олександровича Липківського, внука Василя Липківського (директор Київської церковно-учительської школи, заснованої 28 вересня 1903 р. Ця дата є днем заснування Київського університету імені Бориса Грінченка)
Моє знайомство з Віктором Олександровичем Огнев’юком має, на жаль, надто коротку історію. Було лише чотири зустрічі-спілкування, остання – 28 вересня 2022 року при відкритті в Університеті стенда, присвяченого Василеві Липківському. Але навіть лише ці чотири спілкування дали мені змогу відчути його доброзичливість, готовність конкретно допомагати в реалізації певної гідної справи та побачити у його особі непересічну особистість, людину з близьким мені світоглядом, людину, що любить Україну, любить життя, свою роботу, присвячену вихованню нової генерації національно свідомої молоді, збагаченою досвідом славних предків. Він поділяв думку-заповіт Василя Липківського «Єдиний спосіб відновити в нашім народові силу до свого рідного вільного життя, любов до своєї отчизни України – це згадати, знати своїх предків, увійти з ними в духовне єднання, раз-назавжди твердо і ясно зрозуміти чиї ми діти».
То будемо жити, працювати, залишаючись в духовному єднанні зі світлої пам’яті Віктором Олександровичем Огнев’юком…