Роковини з дня його смерті! Досі складно повірити, що Віктора Олександровича не стало. Я навіть не знала його особисто, лише за його справами, діями, поглядами, відгуками колег, студентів. Його любили, цінували, пишалися. Втрата такої особистості - є великою втратою не лише для університету, для всіх нас, для країни в цілому! Безсумніву, він відіграв значну роль в житті багатьох колег і студентів, він формував майбутнє України, виховував і наставляв на вірний шлях - служіння Батьківщині, ближньому, не примушуючи, а спонукаючи і надихаючи власним прикладом! Минув рік, а я часто згадую його, формально незнайому мені людину, але визначну особистість, яка несла в собі світло і добро, і ділилася ними з оточуючими людьми! Світла пам‘ять і мир його щирій душі!
